Будинок-музей Волошина
Максиміліан Олександрович Волошин (1877-1932) — поет і перекладач, художник, блискучий критик і філософ.
Офіційно будинок-музей Волошина відкрили 1 серпня 1984 року. Це, можливо, єдиний музей у світі, який спромігся зберегти чарівливість епохи Срібного століття і атмосферу життєтворчості свого хазяїна. Те, як збереглися інтер'єри, де майже кожен предмет займає місце, визначене йому хазяїном століттям раніше, є абсолютно унікальним для музею, що пережив не одну війну.
Гордість експозиції музею складають меморіальні аутентичні інтер'єри житлових кімнат, що відображують світобачення Волошина і створюють неповторну атмосферу будинку поета.
Експозиція будинку-музею Волошина займає три зали, в яких представлено близько 300 експонатів. В основному це фотоматеріали, особисті речі, автографи, картини, книги Волошина і його найближчого оточення. Основою книжкового фонду є меморіальна волошинська бібліотека, що складається з рідкісних видань і великої кількості книг з автографами і дарчими написами.
Будинок-музей Волошина є культурним центром. Саме там проводяться наукові конференції, Волошинські читання, відомі у всьому світі, а також щорічний міжнародний творчий симпозіум "Волошинський вересень", що включає літературний Волошинський конкурс, літературний фестиваль ім. М.О.Волошина, художній пленер "Коктебель", вручення Міжнародної Волошинської премії, науково-культурологічну конференцію "Кіммерійський топос: міфи і реальність" і молодіжні семінари.
Нудистський пляж в Коктебелі
Нудистський пляж в Коктебелі є дуже популярним, сюди приїжджають нудисти з різних куточків світу. В кінці літа тут проходить традиційна театралізована вистава — День Нептуна.
Родоначальником нудистського руху в Коктебелі був Максиміліан Волошин, відкрити пляж без заборон в Криму було його ідеєю. Волошин цінував споконвічну красу природи і самої людини і вважав дику красу, що її подарувало небо, благом, яким треба гордитися.
Пляж розтягнувся на 300 метрів уздовж моря — від підніжжя пагорба Юнга і аж до середини сходів. Символічною межею між міським і нудистським пляжами є пересохле русло струмочка.
На пляжі можна скористатися прокатом шезлонгів, навісів від сонця і платним туалетом. На узбережжі розміщено безліч яток з речами для пляжу і різними продуктами, а також кафе, де можна перекусити.
Аквапарк Коктебель
Це найновіший і найбільший аквапарк на Кримському півострові. Він відкрився в серпні 2007 року і є унікальним комплексом водних атракціонів на будь-який смак і для будь-якого віку.
Аквапарк гармонійно вписався в навколишній ландшафт: він ніби повторює плавні вигини гір, що його оточують: мису Хамелеон, гори Верблюд і, звичайно, древнього згаслого вулкану Кара-Даг. У дизайні аквапарку відтворюється атмосфера романтики піратства. Недаремно талісманом-символом аквапарку стала папуга Сильвер.
Комплекс складається з 7 басейнів і 24 гірок, 12 з яких влаштували спеціально для дітей, і займає площу 4,43 гектари. Дві гірки відносяться до екстремальних, вони є ексклюзивними для Криму; гірки для найменших мають вигляд казкових героїв. Увечері для гостей влаштовують спеціальні шоу-програми з музикою і сюрпризами.
На території аквапарку також розташовано п'ять кафе і ресторан, де можна скуштувати блюда європейської, японської і української кухні. Для зручності гостей тут обладнали автостоянку, що охороняється, і спорудили затишний готель.
Дельфінарій "Коктебель"
Дельфінарій в курортному селищі Коктебель відкрився у вересні 2007 року і відтоді працює безперервно. Це єдиний комплекс з відкритими басейнами і трибунами. В зимову пору басейн закривають куполом. У дельфінарії працюють фахівці, які мають багаторічний досвід роботи з морськими ссавцями.
З травня по жовтень в дельфінарії демонструється програма за участю чорноморських дельфінів-афалін і північних морських котиків. Їх виступ не залишить байдужими не лише дітей, але і дорослих.
Динотерій "Коктебель"
Динотерій — одна з найнезвичайніших пам'яток Коктебеля. Тут можна побачити світ живої природи без кліток, акваріумів, тераріумів і доторкнутися до нього.
Комплекс складається з двох павільйонів сферичної форми. У першому павільйоні знаходиться палеонтологічна експозиція, де можна побачити тварин з минулого: макети скелетів динозаврів, зроблені в майстерні Американського музею природної історії, вражають своєю точністю і реалістичністю. У другому знаходяться екзотичні птахи і тварини, до яких можна доторкатися і яких можна фотографувати.
У динотерії також знаходяться єдині у світі сонячні часи-фонтан з двома циферблатами. На верхньому циферблаті з арабськими цифрами можна побачити час, а нижній — з римськими цифрами — показує хід розвитку життя на Землі. На циферблаті видно, як одна епоха змінює іншу і які тварини населяли нашу планету в той або інший період часу.
Центр планерного спорту
На північний захід від селища Коктебель тягнеться гірське плато Узун-сирт, що в перекладі з тюркського означає "довга спина": це колиска радянського планеризму. Друга його назва — гора Клементьєва — на згадку про льотчика Петра Клементьєва, який загинув тут під час випробувань нового планера 11 вересня 1924 року.
Це унікальне місце, аналогів якому за аеродинамічними властивостями немає в Європі. Довжина Узун-сирту — близько 7 кілометрів, висота над долиною з півдня складає 130 метрів, а з півночі — 80. Гора розташована на межі степу й гір. Південні і північні вітри утворюють прекрасні висхідні потоки. Природа неначе спеціально створила тут умови для запуску і польоту планерів.
На Узун-сирті розташована тренувальна база легкої авіації, де можна навчитися польотам на планері і дельтаплані або виконати політ з інструктором.
Кара-Даг
Кара-Даг (у перекладі з тюркського означає "Чорна гора") — це древній згаслий вулкан юрського періоду, що діяв 120-160 мільйонів років тому. Це унікальний природно-мінералогічний комплекс. Тут виявлено більш ніж 1000 видів рослин, у тому числі ендемічних, які не зустрічаються більше ніде у світі.
І не дивно, що тут розташувалася біологічна станція, заснована доктором медицини Терентієм Івановичем Вяземським (1857-1914). Пізніше на її базі був створений Карадазький державний заповідник площею 2874,2 га, що включає територію гірського масиву і прилеглу морську акваторію.
Кара-Даг можна розглядати з моря або можна пройтися з гідом екологічною стежкою, а в скелястих і приголомшливо красивих бухтах можна займатися дайвінгом.
Музей природи Кара-Дагу
Музей природи Кара-Дагу знаходиться на околицях Коктебеля — в селищі Курортне. Його заснували в перші роки роботи Карадазької наукової станції.
В експозиції музею представлений дивний світ флори і фауни заповідника Кара-Даг: опудала птахів, ссавців, плазунів, земноводних та інших мешканців морської акваторії і гірського масиву. В музеї також представлена колекція різних мінералів, у тому числі рідкісних. Крім того, тут можна познайомитися з незвичайним ландшафтом гірського масиву та історією згаслого вулкану.
Музей приймає відвідувачів цілорічно.
Мис Хамелеон
Мис Хамелеон — це глинистий виступ у формі однойменної тварини, який далеко вдається в Коктебельську бухту. Найбільш вражає те, що він не лише схожий формою на хамелеона, а й може також змінювати свій колір.
Цей цікавий зоровий ефект є можливим завдяки особливій конфігурації глинистих сланців, що утворюють мис і по-різному відбивають сонячні промені.
Золоті ворота
Золоті ворота — це прибережна скеля арочної форми біля підніжжя гори Кара-Даг. Це найзнаменитіша скеля древнього вулкану, його найвизначніша пам'ятка і символ.
Раніше скелю називали Шейтан-Капу (у перекладі — "чортові ворота"). Вважалося, що там знаходився вхід в пекло.
Сучасна назва пов'язана з кольором скелі: вона покрита жовтими лишайниками; крім того, сонячні промені на заході надають їй додатково червоного відтінку.
За переказами, якщо хтось пройде крізь арку Золотих воріт на невеликому катері, його найпотаємніше бажання обов'язково виповниться.
Двоякірна бухта і мис Киїк-Атлама
Двоякірна бухта розташована між мисами святого Іллі і Киїк-Атлама. Походження назви бухти й досі невідоме. Згідно найпопулярнішої версії, провиною всьому є підступні місцеві вітри, яки примушували кораблі кидати одночасно два якорі, щоб утриматися на місці. Але ймовірніше, що в бухті існували дві якірні стоянки для судів.
Берег моря поблизу мису Киїк-Атлама утворює кілька пляжів. Назву Киїк-Атлама переводять як "стрибок дикої кози". Переклад з грецької мови — "такий, що виступає вперед". На мисі виявлено кілька стоянок древньої людини часів неоліту.
Оглядовий майданчик "Зорепад спогадів"
Це ротонда на вершині гори Коклюк. Звідси відкриваються прекрасний вид на селище Коктебель і панорама гірської місцевості: гори Кара-Даг і Узун-сирт, Амеретська долина з озерами і незабутнім ландшафтом.
У 1956 році на цій горі була побудована альтанка, щоб туристи могли насолоджуватися красою місцевих пейзажів. Це колонада напівкруглої форми заввишки близько 4 метрів. Спочатку вона називалася "Альтанка вітрів", але після реставрації в 1998 році її перейменували в "Зорепад спогадів".
Озеро Бараколь
Серед нечисленних озер Кримського півострова особливо вирізняється Бараколь. Літньої пори воно пересихає і перетворюється на солончак, що обростає очеретом. Проте якщо літо буває дощовитим, тоді туристи можуть його побачити.
Озеро Бараколь викликає ряд суперечок — як з приводу його утворення в цих місцях, так і з приводу походження такого незвичайного найменування. Для геологів виникнення озера тут є справжньою загадкою. Є припущення, що Бараколь має тектонічне походження, тим більш що неподалік дрімає згаслий вулкан — величний Кара-Даг.
Не менш загадковим є й походження топоніму "Бараколь", через який точиться ряд наукових суперечок. Багато хто переводить його як "Собаче озеро", але за версією інших дослідників кримсько-татарських топонімів "барак" — це зовсім не "собака", а тюркське ім'я (можливо, іменування роду-племені), і назва озера могла означати, кому належала ця територія.
Озеро Бараколь розташоване в центрі Баракольскої долини, неподалік від селища Наніково.
Завод марочних вин і коньяків "Коктебель"
Біля підніжжя древнього вулкану Кара-Даг розташувалося славнозвісне виноробне підприємство "Коктебель". Завод відкрили в 1944 році. Це одне з небагатьох кримських підприємств з повним циклом виробництва — від вирощування винограду і його переробки до витримки вин в дубовій тарі і їх розливу.
Перлиною виноробного господарства "Коктебель" є один з найпотужніших в Європі мадерних цехів. Впродовж року там визріває знаменита коктебельська мадера. Далі вино переносять на відкритий майданчик, де бочки лежать під сонячними променями ще три роки.
Розподіл виноградників на різній висоті над рівнем моря дозволяє отримувати вино високої якості з унікальними смако-ароматичними властивостями. Більш ніж 30 сортів винограду, таких як "трамінер", "шабаш", "каберне-совіньон", "аліготе", група мускатних сортів тощо, дають винарям багату сировинну базу для створення прекрасних марочних вин.
Сьогодні завод марочних вин і коньяків "Коктебель" — це сучасне підприємство, яке має новітнє устаткування і випускає більш ніж 20 марок різних вин — від тонких сухих до повнотілих міцних і десертних.
Проте не лише високоякісні вина складають славу "Коктебелю" — з середини XX століття на підприємстві налагоджено виробництво коньяків. Технології їх виробництва ґрунтуються на класичних прийомах і враховують особливості місцевості. Коньячні спирти тривалий час дозрівають в дубових бочках, набуваючи благородного аромату, смакової гармонії і зрілості. До купажу марочних коктебельских коньяків входить від 10 до 30 різних спиртів. На заводі випускають 7 марок коньяку, кожна з яких має свої нюанси приготування, свій букет і смак.